- ручити
- Ручи́ти:-- ручатися [44-1]
Толковый украинский словарь. 2014.
ручити
Смотреть что такое "ручити" в других словарях:
ручити — ручу/, ру/чиш, недок., діал. Ручатися. •• Ручи/ти за се/бе те саме, що Руча/тися за се/бе (див. руча/тися) … Український тлумачний словник
ручити — дієслово недоконаного виду ручатися діал … Орфографічний словник української мови
поручить — Общеслав. Преф. производное от ручити «поручать», суф. образования от рука на базе выражения дати на руку «отдать, поручить» … Этимологический словарь русского языка
виручати — а/ю, а/єш, недок., ви/ручити, чу, чиш, док., перех. 1) Допомагати кому небудь, визволяти когось, щось із тяжкого, небезпечного становища. 2) Одержувати певну кількість грошей від продажу чого небудь … Український тлумачний словник
виручити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ПОРУЧИТЬ. — Общесл. производное от ручити «поручать», образованного от рука (< *rqka) на базе выражения па руки дати «отдать, поручить» … Этимологический словарь Ситникова
